Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе… умирає… одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло…
І листя пожовкле вітри рознесли.
Тарас Шевченко «Гайдамаки»
Ким ми були раніше? Хто ми тепер? Хто в усьому винен? Доки це триватиме?
Питань можна поставити безліч, але чи знайдемо ми на них відповідь, вірніше, чи захочемо знайти, та й чи правдиво відповімо, чи захочемо почути відповідь.
Дякую Богові, що дав мені народитися українцем.
О.Гончар
Комментариев нет:
Отправить комментарий